Вступна кампанія 2021

Успішно розпочато вступну кампанію 2021 зі спеціальності 121 “Інженерія програмного забезпечення”.

Детальну інформацію можна знайти тут.

Вітаємо лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки

Від імені всіх працівників кафедри вітаємо завідувача Михайла Романовича Петрика – лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки.

Бажаємо здоров’я, натхнення, наснаги та подальших звершень.

Візит у Silicon Valley

На початку 2020 року доцент кафедри програмної інженерії Дмитро Михалик перебував з візитом в Сполучених штатах Америки на території Кремнієвої долині. Саме тут, у Сан-Франциско та у містах Затоки Сан-Франциско, вдруге за останні півстоліття відбувається масштабна культурна революція, яка радикально змінює життя планети.
Кремнієва долина (Silicon Valley) – територія штату Каліфорнія,що відзначається значною щільністю високотехнологічних компаній з розробки, програмного забезпечення, технологій мобільного зв’язку, біотехнології та іншого. Виникнення і розвиток цього технологічного центру пов’язані із поєднанням провідних університетів, великих міст на відстані менше години їзди, джерел фінансування новостворених компаній, а також кліматом середземноморського типу.
Оригінальна назва долини походить від використання кремнію як напівпровідника при виробництві мікропроцесорів. Саме з цієї індустрії почалася історія регіону як технологічного центру світу, який став відомим як «Кремнієва долина США».
Що до того, професор збіднілого Стенфордського університету Фредерік Терман в 1946 року запропонував створити на 8000 акрах землі вищу високотехнологічну зону, де б працювали підприємства, що розвивають новітні технології. Оскільки засновник університету Леланд Стенфорд своїм заповітом заборонив продаж землі, її почали надавати в оренду. 1951-го почалось будівництво офісного парку.
І тут одним з першопрохідців стала компанія «Hewlett Packard», яка починалася з звичайнісінького гаража. Водночас керівництво університету започаткувало соціальні програми для студентів, щоб запобігти постійному відтоку кадрів з новоствореного офісного парку. Першою розрослася компанія «Ферчайлд» з виготовлення кремнієвих транзисторів і стала лідером цілого напрямку напівпровідникових елементів та приладів. Сьгодні тисячі ІТ-компаній мають штаб-квартири чи дослідницькі лабораторії саме у Кремнієвій долині. Серед них у Fortune 1000: Штаб-квартира Adobe Systems, AMD, Apple Inc., eBay, Google, Facebook, Intel, Oracle, Yahoo!, Box, Uber, Tesla та багато багато інших. Інші компанії, пов’язан з Кремнієвою долиною: Actel, Actuate Corporation, Adaptec, Asus,BEA Systems, Cypress Semiconductor, IBM Almaden Research Center, Microsoft, Opera Software, Sony та ін. Навчальні заклади: Університет Сан-Хосе, Університет Санта-Клари, Стенфордський університет, Університет Каліфонії, Санта-Круз.
Основною метою візиту Д. Михалика було надання допомоги та консультування під час міграції в AWS клауд систем для роботи з великими даними на основі Hadoop/Hive/Spark технологій.
Впродовж цього візиту вдалося ближче познайомитися з ІТ-стартап-культурою Кремнієвої долини, з середини подивитися на організацію роботи технологічних компаній та перейняти досвід та кращі практики з менеджменту та розробки програмного забезпечення світового рівня.
Організація роботи в стартапах Кремнієвої долини просякнута духом відкритості, усі працюють в опенспейсі, за ідентичними робочими столами незалежно від посади чи повноважень. Ніяких приватних кабінетів чи виділених робочих місць тут немає. Повсякденні обговорення в середині команд проходять в окремо організованих прозорих кімнатах і тривають не більше тридцяти хвилин.

Особливістю Кремнієвої долини є те, що великі технологічні компанії знаходяться в безпосередній близькості один від одного – в радіусі 5 кілометрів можна зустріти кампуси Facebook, Google, Apple, NASA, Tesla, Intel і багатьох-багатьох інших. А подекуди, конкуренти можуть мати свої офіси просто через дорогу один від одного, що створює своєрідну культуру та стимулює до інновацій.

Місце де офіційно зародилася Кремнієва Долина – колишній гараж Hewlett-Packard

Станфорд постійно розвивається та з’являються усе нові та нові корпуси для передових напрямків досліджень. На фото щойно добудована будівля з Neuroscience досліджень. Варто зауважити, що корпуси тут як правило створюються за рахунок зовнішніх інвестицій чи меценатство.

Googleplex – штаб квартира компанії Google Inc.

Під час візиту також вдалося зустрітися з колишнім випускником ТНТУ імені Івана Пулюя за спеціальність 121 “Інженерія програмного забезпечення” Юрієм Брунцем, який вже багато років мешкає у Кремнієвій долині та встиг попрацювати в ряді технологічних компаній, серед яких Facebook та People.ai.

В’їзд на територію кампусу Facebook прикрашає стенд, який зроблено на вивісці колишнього власника цього кампусу компанії Sun Microsystems.

“Головний” Apple Store розташовано одрязу поряд з новим кампусом Apple Campus 2

Станфордський університет є невідємною частиною долини, у ньому готуються майбутні працівники для багатьох компаній регіону.

Будівля інформатики Вільяма Гейтса – один із корпусів Стенфорду, де навчаються майбутні ІТ спеціалісти.

Станфорд постійно розвивається та з’являються усе нові та нові корпуси для передових напрямків досліджень. На фото щойно добудована будівля з Neuroscience досліджень. Варто зауважити, що корпуси тут як правило створюються за рахунок зовнішніх інвестицій чи меценатство.

Знайомство з високими технологіями та ІТ-стартап-культурою Кремнієвої долини, безпосереднє спілкування з передовими розробникми ПЗ та інформаційних технологій, вивчення організації роботи технологічних компаній дозволить колективу кафедри програмної інженерії та факульету ФІС ТНТУ імені Івана Пулюя використати цей без сумніву безцінний досвід та найкращі практики з менеджменту, методологій та розробки програмного забезпечення світового рівня та впроваджувати на його основі нові освітні програми для підготовки фахівців спеціальності 121 «Інженерія програмного забезпечення», програми наукових досліджень та участі в міжнародних конкурсах та ІT-старапах .

Cеместрове стажування студентів кафедри програмної інженерії за програмою Erasmus +

Студенти  кафедри програмної інженерії діляться враженнями від стажування  за програмою Erasmus +.

Мене звати Кишкевич Олег, я брав участь в програмі Erasmus+ в місті Кошице, що в Словаччині. Разом зі мною в програмі брав участь мій одногрупник Заярний Микола.

Особисто в мене були високі очікування від цієї програми, чужа країна з іншими людьми, іншою культурою та інфраструктурою, інший університет, з його європейськими стандартами та системою навчання.

Наша подорож почалась з Ужгорода, так як Кошице знаходиться недалеко від кордону України тому добратись туди не склало жодних проблем. По приїзду ми добрались до гуртожитку, який нас приємно здивував, я б сказав, що їх гуртожитки в 5 чи 10 раз кращі. В наступні дні у нас була біганина з документами, вивчення міста та перші заняття.

Можна сказати, що перш за все ми оцінили громадський транспорт в місті, так як гуртожиток і університет знаходились на досить великій відстані один від одного. Громадський транспорт в Кошиці, в порівнянні з тим до якого я звик тут – небо і земля. У транспорту є чіткий розклад руху, за яким він рухається, ці тролейбуси нові та завжди чисті, ми завжди користувалися ними із задоволенням.

В університеті є багато корпусів, усі вони розташовані разом на одній території. Обладнання в навчальних приміщеннях, нове і робоче, що й не дивно, так як хороше фінансування збоку Європейського союзу. Особливо приємно вразила університетська бібліотека. Вона є окремою чотириповерховою будівлею. Де перший поверх це місце для виставок, кафе, та шафки для особистих речей. На другому поверсі зона для читання та вхід до зони відпочинку, де повно матраців та подушок і можна добре розслабитись між парами. Третій і четвертий поверх виділений для людей, які працюють за ноутбуками. В бібліотеці ми часто проводили більшу частину нашого дня і часто засиджувалися до закриття.

Пари були цікавими, хоч і мова навчання була англійська, але це не склало жодних проблем, теми були зрозумілими та для нас нескладними. Особливо приємний навчальний процес, якщо хтось не зрозумів, то викладач завжди повторював декілька разів для тих студентів, які щось не зрозуміли, та намагається їм пояснити все в деталях. Особливої різниці між матеріалами навчання в них та в нас я не замітив, теми й трактування схожі. Ще таким фактором, який полегшив нам навчання було те, що впродовж навчання не потрібно здавати лабораторні і всі результати підбиваються в останні дні навчання, на яких потрібно зробити завдання, яке дає викладач або пройти передекзаменаційний тест, а в кінці є екзамен, на якому ми й отримали наші бали за проходження курсу.

Також впродовж навчання в Кошиці, в нас було багато часу для подорожей, спілкування з іноземними студентами та участі в різних подіях. Коли ми поверталися додому, було сумно прощатися з цим містом, і хотілось залишитись ще трошки.

Зараз з радістю згадую цей час, який я провів в Кошиці. Я дуже задоволений, що взяв участь в програмі Erasmus+. Ця програма виправдала мої очікування та навіть змогла їх перевершити. Я мав можливість пожити в іншій країні, завести нові знайомства з цікавими людьми, навчатись в європейському університеті та порівняти його з своїм університетом. Тепер я всім своїм друзям рекомендую взяти участь в цій програмі і кажу, що вони не пошкодують, якщо це зроблять. І якщо мені знову випаде така можливість, то я  з великим задоволенням нею скористаюсь.

Безкоштовні  курси  та навчальні тренінги з основ  програмування та програмної інженерії

Кафедра програмної інженерії Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя проводить безкоштовні  курси  та навчальні тренінги з основ  програмування та програмної інженерії,  метою яких є  глибше  ознайомлення  з новими технологіями і підходами розробки програмного забезпечення, підвищення  рівня ІТ-освіти учнів, набуття  практичних навиків  та умінь щодо побудови алгоритмів та програмної реалізації вирішення оригінальних задач.

Кафедрою уже впродовж  більше 10 років проводиться дієва робота з обдарованою молоддю. Команди студентів  спеціальності 121 – Інженерія програмного забезпечення кафедри програмної інженерії є переможцями та призерами міжнародних та всеукраїнських олімпіад з програмування.

Провідними викладачами і науковцями кафедри, які мають досвід співпраці з  провідними ІТ- компаніями та стажувались у провідних міжнародних університетах, а також  кращими магістрами і аспірантами кафедри, що мають великий досвід буде проведена низка курсів за напрямами і інтересами.

Публікація розділу Competitive Adsorption and Diffusion of Gases in a Microporous Solid”

Днями  у видавництві IntechOpen London,UK, що є одним із лідерів видання

світової наукової літератури в рамках  фундаментальної колективної

монографії “Zéolites – New Challenges” (Web of Science) вийшла публікація

розділу Competitive Adsorption and Diffusion of Gases in a

Microporous Solid”

авторів

Mykhaylo Petryk, Mykola Ivanchov, Sebastian Leclerc,

Daniel Canet and Jacques Fraissard, що представляють

колектив науковців ТНТУ ім. І.Пулюя, ЛНУ ім. І.Франка, Університету П.і М.

Кюрі “Сорбона” Париж 6 та Університету Лотарінгії (Франція).

Роботу Інституту кібернетики висунуто на здобуття державної премії

Розробками Інституту кібернетики імені В. Глушкова НАНУ користуються у різних галузях — від виробництва озброєнь до виробництва мультфільмів. Науковці допомагають розв’язувати прикладні й фундаментальні проблеми інформатизації суспільства. Про те, над чим працює дослідницька установа  в інтерв’ю «Голосу України» розповів її директор, академік НАН України, професор Іван Сергієнко.

Результати фіналу всеукраїнської командної олімпіади з програмування

Фінал Всеукраїнської командної олімпіади з програмування студентів і школярів, друга група.
З 8 по 10 жовтня 2019 року Одеська національна академія харчових технологій перетворилася на змагальний майданчик зі спортивного програмування: фінальний етап Всеукраїнської студентської олімпіади з програмування за форматом міжнародної олімпіади з програмування ACM ICPC. Представники вишів України усіх рівнів аккредитації, шкіл, ліцеїв були запрошені до участі у змаганні. 55 команд вибороли право виходу у фінальний етап олімпіади у вересні у своїх регіонах, 45 команд пройшли реєстрацію, понад 180 учасників загалом представляли 36 навчальних закладів всіх регіонів України. Визначення переможців в ОНАХТ цього року проводилося у 4 номінаціях: група педагогічних ЗВО, група природничих ЗВО, група ЗВО І-ІІ р.а. (коледжі), Шкільний дивізіон та абсолютна першість другої групи. Результати цього етапу є досить важливими, тому боротьба між учасниками олімпіади була досить запеклою.
Командам-учасницям було запропоновано 12 задач різного рівня складності. Найкращі команди у цьому змаганні розв’язали 11 задач.
Спонсори проведення олімпіади – компанії Netcracker, DataArt.
Дуже дякуємо компаніям за підтримку олімпіадного руху!
Номінація «Шкільний Дивізіон»

 

Дипломи 3 ступеня у другій групі отримують наступні команди:


команда студентів кафедри програмної інженерії Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя TNTU_TNT у складі:

Борівця Богдана, Зашка Богдана, Приведи Оксани група (СПм-51).

Тренер – старший викладач Петрик Оксана Юліанівна


команда студентів кафедри програмної інженерії Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя TNTU_Sub2PewDiePie:

Заярний Микола (СП-31), Синишин Юрій, (СП-21), Сова Андрій (СП-21).

Тренер – асистент кафедри програмної інженерії Заяць Володимир Борисович
Вітаємо команди і тренерів! Бажаємо наступних перемог!».

Посилання на фото :
1 день Всеукраїнської олімпіади з програмування
https://drive.google.com/open…
2 день Всеукраїнської олімпіади з програмування
https://drive.google.com/…/1TiwccKAfP9M4WMrWsfdtvQkAkCh77sn…
3 день Всеукраїнської олімпіади з програмування
https://drive.google.com/…/1mSWU20JaKVJ63bnAw1tVQ_SLA1e3Fa-…
Таблиця результатів: https://drive.google.com/…/1J9y5ySJSpFokQN8bGRi9qAXBj…/view…
Вітаємо команди і тренерів! Бажаємо наступних перемог!

Науковий семінар «Розробка новітніх методів і програмно-комп’ютерних засобів на основі штучного інтелекту для діагностики неврологічних рухів людини та підтримки її нормальних станів» вчених ІПШІ та ТНТУ імені І. Пулюя

12 червня 2019 року в Інституті проблем штучного інтелекту МОН і НАН України відбувся науковий семінар на тему: «Розробка новітніх методів і програмно-комп’ютерних засобів на основі штучного інтелекту  для  діагностики   неврологічних рухів людини та підтримки її нормальних станів», в якому взяли участь науковці Інституту  вчені  з Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя (д.фіз.-мат.н., професор, завідувач кафедри програмної інженерії  Петрик М.Р. та доцент кафедри програмної інженерії, к.тех.н. Михалик Д.М.).

Доповідь професора Петрика М.Р. «Комплексна гібридна модель та інтерактивний планшет для реєстрації і аналізу анормальних неврологічних рухів» була присвячена  дослідженню однієї із актуальних проблем світової  медицини і неврології  – розробленню нових методів діагностики тремору.  За даними ВООЗ, на сьогоднішній день  понад 100 мільйонів людей планети, в переважній більшості люди у віці  старше 50 років, страждають захворюваннями (хвороби Альцгеймера, Паркінсона та ін.), спричиненими розладами нервової системи, що супроводжуються вимушеним тремтінням кінцівок рук, повік очей та інших елементів людського тіла. На сьогоднішній день  ще не повністю вивчені  всі чинники, що конкретно спричинюють виникнення тремору та розлади нервової системи. Основними з них  можуть бути різні генетичні відхилення, що передаються спадково, згубний вплив навколишнього середовища та антропогенних чинників,  неякісне харчування, травми, спосіб життя та ін.

Сьогодні в провідних неврологічних центрах Європейського Союзу, зокрема Національному центрі неврології Франції, що займає лідируючі позиції в цій галузі, ведуться наукові розробки щодо пошуків  ефективних засобів  цифрового діагностування на основі штучного інтелекту та одночасно ефективних засобів комплексної терапії есенціального тремору, включаючи своєрідні методи адаптації пацієнтів без внутрішнього втручання.

Досягнення цих цілей  потребує часу і ресурсів та інтеграції вчених багатьох країн. Низка європейських наукових програм уже на сьогоднішній день орієнтовані на ці цілі, зокрема  Програми «Горизонт 2020» та «Горизонт Європа».

З урахуванням проведеного аналізу, співробітниками кафедри «Програмна інженерія» ТНТУ у співпраці з колективами французьких вчених Національного центру досліджень Франції  CNRS, спеціалізованих лабораторій  Університету П’єра та Марії Кюрі (Париж 6), Вищої школи промислової фізики і хімії  Парижу ESPCI (Paris Tech), Інституту Головного  та спинного мозку Парижу під керівництвом всесвітньо відомих вчених – професорів Марі Відає, Еманюель Аппартіз та Андре-П’єра Легранда   розроблені методика і програмні засоби на основі мобільних платформ  для цифрової діагностики цих видів неврологічних захворювань.  Це дозволяє лікареві, що проводить діагностику, використовувати планшет з електронним пером для реєстрації цифрових зображень рухів пацієнта, що проходить певний тест. Дані тесту в режимі онлайн програмно, з допомогою розробленого додатку, обробляються на основі спеціально запропонованих методик обробки цифрових сигналів, що характеризують ступінь відхилень від траєкторій тестування кінцівки руки пацієнта. Результатом таких дій є високоточний діагноз, що встановлює реальний стан та необхідні показники захворюваності пацієнта.

Наступним кроком є створення  новітніх засобів діагностики більш складніших форм цього критичного захворювання – анормальних неврологічних рухів (АНР).  Це потребує більш системних методів і моделей діагностування  на основі так званих гібридних методів інтегральних перетворень Фур’є, що враховують специфіку складних 3D-рухів.  Шляхом багатокомпонентної декомпозиції  така складна задача може зводитись до більш точного аналізу найкритичніших ділянок АНР.

Використання запропонованого спеціалізованого шолому діагностики АНР, який надіває на голову пацієнт в процесі проходження АНР-тесту,  оснащеного  EEГ-сенсорами, дає можливість визначити когнітивні впливи (EEГ-хвилі)  основних нейровузлів кори головного мозку (КГМ) на ділянки АНР-трас.  Подальші дослідження з використанням цієї АНР-моделі та запропонованих комп’ютерно-технічних засобів (планшет з елетронним пером, оснащений мікроакселерометром для 3D-реєстрації та АНР-шолом, оснащений EEГ-сенсорами), дає можливість  системної ідентифікації   кінетичних параметрів цифрових зображень  для кожного елементу АНР-трас, встановивши їх відповідні кореляції з елементами когнітивних хвиль, що  поступають від  EEГ-сенсорів нейровузлів  КГМ.

Володіючи такою інформацією, лікарі можуть назначати локальні точкові види терапії на мікрорівні в зоні тих виявлених критичних нейровузлів КГМ для того, щоб досягти необхідного зменшення амплітуд  для всієї АНР-системи  впродовж усього періоду руху.

В якості ефективного засобу такої точкової мікротерапії можна запропонувати шолом, розроблений командою Інституту проблем штучного інтелекту під керівництвом члена-кореспондента НАНУ, професора Шевченка Анатолія Івановича.  Саме об’єднання в одному шоломі функції діагностики і точкової мікронейротерапії  дасть можливість в реальному часі здійснювати комплексну діагностику і  точкову терапію, забезпечуючи  дієвий зворотній зв’язок (feed back).

Своїми науковими досягненнями поділилися науковці ІПШІ. Вони продемонстрували інтелектуальний шолом, який використовується для релаксації людини, яка перед цим була в екстремальних умовах.

Результатом роботи є угода про подальшу співпрацю над спільним науковим проектом, яку уклали між Інститутом проблем штучного інтелекту МОН і НАН України та Тернопільським національним технічним університетом ім. Івана Пулюя.

Кафедра програмної інженерії – на ACCELERATE форумі бізнесу та ІТ-лідерів

Професор кафедри програмної інженерії Пастух Олег Анатолійович 14 червня в Києві, в Палаці спорту, взяв активну участь у наймасштабнішому форумі для представників бізнесу та ІТ-спільноти.

Обмінявся досвідом із лідерами Biopharma, Датагруп, Deloitte, Київстар, IDC, Egritech, КОСМО, TEDIS Ukraine та іншими. Лідери найбільших організацій України зібрались на одній сцені, щоб поділитися практичним досвідом, кейсами та історіями успіху у вирішенні найбільш актуальних питань сьогодення.

Професор Пастух О.А. відзначив яскраву keynote-сесію, актуальні виступи спікерів, нові можливості для нетворкінгу, грандіозну експозону, цікаву програму, де кожен учасник знайшов для себе локації, найбільш цікаві по тематиці та формату.