Студенти  кафедри програмної інженерії діляться враженнями від стажування  за програмою Erasmus +.

Мене звати Кишкевич Олег, я брав участь в програмі Erasmus+ в місті Кошице, що в Словаччині. Разом зі мною в програмі брав участь мій одногрупник Заярний Микола. Особисто в мене були високі очікування від цієї програми, чужа країна з іншими людьми, іншою культурою та інфраструктурою, інший університет, з його європейськими стандартами та системою навчання. Наша подорож почалась з Ужгорода, так як Кошице знаходиться недалеко від кордону України тому добратись туди не склало жодних проблем. По приїзду ми добрались до гуртожитку, який нас приємно здивував, я б сказав, що їх гуртожитки в 5 чи 10 раз кращі. В наступні дні у нас була біганина з документами, вивчення міста та перші заняття. Можна сказати, що перш за все ми оцінили громадський транспорт в місті, так як гуртожиток і університет знаходились на досить великій відстані один від одного. Громадський транспорт в Кошиці, в порівнянні з тим до якого я звик тут – небо і земля. У транспорту є чіткий розклад руху, за яким він рухається, ці тролейбуси нові та завжди чисті, ми завжди користувалися ними із задоволенням. В університеті є багато корпусів, усі вони розташовані разом на одній території. Обладнання в навчальних приміщеннях, нове і робоче, що й не дивно, так як хороше фінансування збоку Європейського союзу. Особливо приємно вразила університетська бібліотека. Вона є окремою чотириповерховою будівлею. Де перший поверх це місце для виставок, кафе, та шафки для особистих речей. На другому поверсі зона для читання та вхід до зони відпочинку, де повно матраців та подушок і можна добре розслабитись між парами. Третій і четвертий поверх виділений для людей, які працюють за ноутбуками. В бібліотеці ми часто проводили більшу частину нашого дня і часто засиджувалися до закриття. Пари були цікавими, хоч і мова навчання була англійська, але це не склало жодних проблем, теми були зрозумілими та для нас нескладними. Особливо приємний навчальний процес, якщо хтось не зрозумів, то викладач завжди повторював декілька разів для тих студентів, які щось не зрозуміли, та намагається їм пояснити все в деталях. Особливої різниці між матеріалами навчання в них та в нас я не замітив, теми й трактування схожі. Ще таким фактором, який полегшив нам навчання було те, що впродовж навчання не потрібно здавати лабораторні і всі результати підбиваються в останні дні навчання, на яких потрібно зробити завдання, яке дає викладач або пройти передекзаменаційний тест, а в кінці є екзамен, на якому ми й отримали наші бали за проходження курсу. Також впродовж навчання в Кошиці, в нас було багато часу для подорожей, спілкування з іноземними студентами та участі в різних подіях. Коли ми поверталися додому, було сумно прощатися з цим містом, і хотілось залишитись ще трошки. Зараз з радістю згадую цей час, який я провів в Кошиці. Я дуже задоволений, що взяв участь в програмі Erasmus+. Ця програма виправдала мої очікування та навіть змогла їх перевершити. Я мав можливість пожити в іншій країні, завести нові знайомства з цікавими людьми, навчатись в європейському університеті та порівняти його з своїм університетом. Тепер я всім своїм друзям рекомендую взяти участь в цій програмі і кажу, що вони не пошкодують, якщо це зроблять. І якщо мені знову випаде така можливість, то я  з великим задоволенням нею скористаюсь.